Дефіцит платіжного і торгового балансу

Платіжний балансПлатіжний баланс (Balance of Payments) включає в себе підсумки руху товарів і послуг країни, а також припливу і відпливу капіталу. Якщо надходження в країну платежів перевищують виплати іншим країнам і міжнародним організаціям, платіжний баланс є активним (позитивне сальдо), якщо ж навпаки – то пасивним (негативне сальдо). Позитивне сальдо (або зменшення величини негативного сальдо) є сприятливим чинником для зростання курсу національної валюти. Саме наявність статті по руху капіталу принципово відрізняє платіжний баланс від торгового балансу. У розділі операцій з капіталом відображаються прямі і портфельні інвестиції, позики, кредити і аванси, різного виду заборгованість і готівкова іноземна валюта. Однак, найчастіше, і сам розрахунок руху товарів розраховується за дещо іншою методологією, тому часто поділяють «торговий баланс» і «баланс торгівлі, розрахований за методологією платіжного балансу».

Серед великих країн, мабуть, тільки Японія здійснює облік статистики на щомісячній основі. У більшості інших країн платіжний баланс зводиться раз в квартал.

Торговий баланс (Trade Balance) – різниця між вартістю експортованих та імпортованих товарів за певний період часу. Позитивне сальдо балансу торгівлі (перевищення експорту над імпортом) означає фактичний приплив грошей у країну, що позитивно для курсу валюти, так як на неї підвищується попит, а також відбувається поліпшення становища компаній країни, підвищуючи економічні показники. Негативний торговий баланс говорить про те, що країна споживає більше, ніж виробляє, купуючи відсутню на зовнішніх ринках продукцію. З одного боку дефіцит (від’ємне сальдо) негативно впливає на курс валюти, але з іншого, сприяє скороченню інфляційного тиску та підтримання більш високого рівня життя в країні. Дефіцит покривається за рахунок емісії приватних і урядових боргових паперів.

З розвитком глобальних ринків показники торгового балансу привертають велику увагу, в зв’язку з чим відстежуються в більшості великих країн щомісяця.

Реакція ринку на даний звіт непроста. Зазвичай, чим менший дефіцит торгівлі, тим більше росте національна валюта. Також, збільшення експорту є сприятливим для корпоративних прибутків і ринку акцій.

Взаємозв’язок з іншими показниками. Один з небагатьох індикаторів, який надає прямий вплив на валютний курс, оскільки відображає рух коштів між країнами за надані товари та послуги. Однак парадокс полягає в тому, що реакція валютного курсу на даний звіт мінімальна в силу причин технічного та структурного характеру, а саме: звіт є занадто запізнілим від часу, коли відбувався реальний рух цінностей, крім того, рух капіталів обумовлений торговими відносинами в кілька разів менший руху капіталів, пов’язаного з роботою кредитних і фондових ринків, а цикли цих двох потоків як правило не збігаються. При зростанні дефіциту торгового балансу зростає попит на іноземну валюту і курс місцевої валюти падає. На торговий баланс впливають показники внутрішнього попиту, оскільки вони визначають динаміку імпорту, а також сам валютний курс, який коригує номінальну величину надходжень від імпорту в місцевій валюті.

Особливості поведінки індикатора. Для ринків іноземної валюти загальний торговий баланс – ключовий показник. На початку аналізують експорт, тому він має прямий вплив на значення приросту в економіці. Імпорт відображає попит на товари в країні. Приріст імпорту відбиває формування запасів, що може свідчити про можливий подальший повільний приріст в продажах. Дальше аналізуються конкретні товарні групи. Залежно від категорій товарів зростаючий дефіцит сформований невеликим падінням експорту може штовхнути ринки фіксованого доходу в будь-якому напрямку. Протягом спадів чистого експорту інші показники можуть як поліпшуватися, так і погіршуватися. Основна причина – різна синхронізація ділових циклів у країні і за кордоном, а також тривалість змін цих циклів.

Сподобалось?! Поділись з друзями!

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс